38 років тому, 26 квітня, на Чорнобильській АЕС вибухнув
реактор четвертого енергоблоку.
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна
екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома
тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока
Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (тоді
УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.
Руйнування мало вибухову
природу, реактор було
частково зруйновано і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
Відбулося вивергання потужністю 300 Хіросім.
На думку багатьох, ця виняткова подія та офіційна реакція на неї, що була
виявлена Москвою, стали однією з
причин розпаду СРСР.
Катастрофа вважається
найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Початкове реагування на
надзвичайну ситуацію разом із подальшою дезактивацією навколишнього середовища,
залучило понад 500 000 осіб і коштувало 18 мільярдів радянських карбованців —
приблизно 68 мільярдів доларів США 2019 року (за курсом колишнього Держбанку СРСР), або
приблизно 12 мільярдів доларів (за курсом Форекс), з поправкою на
інфляцію.
Захисний
бетонний саркофаг Чорнобильської АЕС було споруджено до грудня 1986 року. Він
зменшив поширення радіоактивного забруднення від уламків і захистив їх від
атмосферних впливів. Укриття також забезпечувало радіологічний захист для
робітників непошкоджених реакторів на майданчику, які були перезапущені і
приєднані до об'єднаної
енергетичної системи України, наприкінці 1986 і 1987 років. Однак ця
захисна споруда мала прослужити лише 30 років і вимагала значного посилення на
початку 2000-х років. 2017 року, «Укриття» суттєво доповнили новою безпечною
оболонкою Чорнобильської АЕС, яка була зведена навколо першого саркофагу. Цей
більший непроникний корпус призначений для видалення як задавнілого саркофага,
так і уламків реактора, утримуючи всередині радіоактивні матеріали.
Очищення передбачається завершити до 2065 року.
Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.
Серед ліквідаторів, яких відправили у зону відчуження, були і козятинські правоохоронці.
Радіоактивного
ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Були серед них і
козятинчани.
Віктор Щаблевський
був одним із ліквідаторів, які працювали в зоні відчуження. У роки, коли
вибухнув четвертий реактор, він працював державтоінспектором.
— Послали мене
туди виконувати обов’язки начальника Чорнобильської ДАІ, — згадує Віктор
Щаблевський. — Із 4 серпня 1987 року по 1 січня 1988. Відправили нас додому
чому? Тому що набрали більше дози радіації. Приїхала, пам’ятаю, московська
комісія. Перевірила і нас за одну ніч всіх до єдиного звідти з райвідділу
відправили.
У зоні відчуження
наш співрозмовник разом із колегами займався безпосередньою роботою
державтоінспектора — перевіряв транспорт, оформляв автодорожні пригоди.
— У кожному
населеному пункті були блок-пости, — продовжує ліквідатор. — А в основному це
пости в Дитятках, Лільові, Рудня-Вересні. І оці всі пости об’їжджаєш. І в зоні
відчуження, безпосередньо в Прип’яті працювали. Роботи було! Коли, бувало, за
добу оформляєш 12–13 ДТП. Рахувалося нас у відділенні 12 осіб, а працювало всього
два. А ті всі по госпіталях. Люди захворіли. От уявіть — день і ніч треба
їздити.
На той момент,
коли ми спілкувалися із паном Віктором, із ліквідататорів Чорнобильської
катастрофи, які працювали в Козятинських правоохоронних органах, в живих
лишалося всього 12. У людей, які працювали в зоні відчуження, серйозно
підкосило здоров’я.
— Держава там
забезпечує наче по трошки, але в основному виходить пенсія, — розповідає
Щаблевський. — Якщо працюєш, зарплата. І так — в аптеку, з аптеки — в лікарню.
Отакий період. Що мене завжди вражає, то це те, що до сьогоднішнього дня,
куди б не звернувся, наприклад, є такі питання, що треба десь звернутися за
роз’ясненням або нагадати про Чорнобиль, і така суха відповідь — «а я
тебе туди не посилала», або «я тебе туди не посилав». То це, виходить, що я сам
захтів, поїхав?! Ми були люди армійські — наказ є наказ. Перші дні поїхали
хлопці і так по черзі їздили до 90-го року.
У 2019 році кожного з Козятинчан, ветеранів-ліквідаторів
аварії на Чорнобильській АЕС нагородили грамотою міської ради:
-
Швець
Віктор Андрійович;
-
Щаблевський
Віктор Петрович;
-
Грошовенко
Олександр Ілліч;
-
Демчико
Степан Іванович;
-
Панчук
Зінаїда Василівна;
-
Бондарчук
Клавдія Анатоліївна.